
Ціна на Solitaire - Cat Pirate Portrait у Steam. Найнижча ціна, яку ми бачили, — 0,63 USD.
ПригодиПростіІндіСимуляториСпортСтратегії
Solitaire - Cat Pirate Portrait — насолоджуйтесь чіткими, яскравими й легкими для читання картами, простою та швидкою анімацією та приємними звуками. Ви можете грати у вертикальній орієнтації. Переміщуйте карти одним дотиком або перетягуйте їх у потрібне місце.
Машинний переклад опису
Ви можете переміщати карти одним дотиком або перетягувати їх у потрібне місце. Ви можете зіграти в простіший режим «Роздати 1 карту», де виграти можна майже в кожній партії, або ж випробувати удачу в режимах «Роздати 3 карти» та «Вегас», якщо прагнете серйознішого виклику. Останній хід можна скасувати. Особливості: • 2 теми карток • Роздача 1 карти (легко) • Роздача 3 карт (складно) • Час і ходи відображають ваш прогрес • Стандартні правила підрахунку очок • Необмежена кількість скасувань • Необмежена кількість підказок • Торкайтеся або перетягуйте карти Правила Багато пасьянсів можна розкласти на поверхні, що менша за картковий стіл. Для інших потрібен більший ігровий простір, тому такі ігри часто розкладають на підлозі чи покривалі. Крім того, щоб грати з великими розкладами на картковому столі, існують мініатюрні гральні карти. Зазвичай вони вдвічі менші за стандартні гральні карти. Колода Практично всі пасьянси граються однією або кількома стандартними 52-картковими колодами. У класичному пасьянсі використовується одна 52-карткова колода. Мета гри Перша мета полягає в тому, щоб вивільнити й ввести в гру певні карти для формування кожної базової стопки (основи) за мастю та в порядку зростання від туза до короля. Кінцева мета — зібрати всю колоду на основах, і якщо це вдається, пасьянс вважається виграним. Старшинство карт Старшинство карт у пасьянсах таке: K (старша), Q, J, 10, 9, 8, 7, 6, 5, 4, 3, 2, A (молодша). Роздача У пасьянсах є чотири різні типи стопок: Ігрове поле (табло): Сім стопок, які утворюють основний стіл. Основи: Чотири стопки, на яких необхідно зібрати повну масть або послідовність. У більшості пасьянсів чотири тузи є нижніми картами або базою для основ. Базовими мастями є черви, бубни, піки та трефи. Стопка запасу (або «рука»): Якщо на початку гри вся колода не викладена на ігрове поле, карти, що залишилися, утворюють стопку запасу, з якої за правилами вводяться додаткові карти. Стопка скидання (або «відбій»): Карти зі стопки запасу, яким немає місця на ігровому полотні чи в основах, викладаються обличчям догори у стопку скидання. Щоб сформувати ігрове поле, потрібно створити сім стопок. Починаючи зліва направо, покладіть першу карту обличчям догори, щоб утворити першу стопку, а для наступних шести стопок покладіть по одній карті обличчям донизу. Знову починаючи зліва направо, покладіть одну карту обличчям догори на другу стопку та по одній карті обличчям донизу на стопки з третьої по сьому. Знову починаючи зліва направо, покладіть одну карту обличчям догори на третю стопку та по одній карті обличчям донизу на стопки з четвертої по сьому. Продовжуйте цей патерн, доки на сьомій стопці не опиниться одна карта обличчям догори поверх стопки з шести карт обличчям донизу. Карти, що залишилися, утворюють стопку запасу (або «руку») і розміщуються над ігровим полем. На початку гри основи та стопка скидання не містять жодних карт. Процес гри Початковий розклад можна змінювати шляхом «будівництва» — перенесення карт між картами на ігровому полі, що лежать обличчям догори. Певні карти ігрового поля можна зіграти одразу, тоді як інші не можна рухати, доки не будуть прибрані певні блокувальні карти. Наприклад, якщо з семи відкритих на ігровому полі карт одна є дев'яткою, а інша — десяткою, ви можете перенести дев'ятку поверх десятки, щоб почати збирати цю стопку за порядком. Оскільки ви перемістили дев'ятку з однієї з семи стопок, тепер ви розблокували карту обличчям донизу; цю карту можна перевернути, і тепер вона бере участь у грі. Коли ви переносите карти на ігровому полі й починаєте збирати послідовності, якщо ви відкриваєте туза, його слід покласти в одну з базових стопок (основ). Основи збираються за мастю та в порядку зростання від туза до короля. Продовжуйте переносити карти одну на одну на ігровому полі в правильному порядку. Якщо ви більше не можете переміщувати відкриті карти, ви можете скористатися стопкою запасу, перегорнувши першу карту. Цю карту можна зіграти в основах або на ігровому полі. Якщо ви не можете зіграти карту на ігровому полі або в основах, перемістіть її у стопку скидання та перегорніть наступну карту в стопці запасу. Якщо через видалення карт деінде на ігровому полі утворюється вільне місце, воно називається «простором» (або «порожнечею») і має величезне значення для маніпуляцій на столі. Якщо утворився простір, заповнити його можна лише королем. Заповнення порожнечі королем потенційно може розблокувати одну з карт обличчям донизу в іншій стопці ігрового поля. Продовжуйте переносити карти на ігровому полі та вводити карти в гру зі стопки запасу, доки всі карти не будуть зібрані за мастями в послідовності на базових стопках для перемоги! Інформація Пасьянс, або пасьянси загалом (в США та Канаді відомі як «solitaire»), — це жанр карткових ігор, у які може грати один гравець. У такі ігри також можна грати віч-на-віч, а переможця визначати за допомогою системи нарахування очок. У США термін «solitaire» часто використовується саме для позначення пасьянсів із картами, тоді як в інших країнах він стосується головоломок на кшталт солітеру з кілочками (peg solitaire). Як «Solitaire», так і «Patience» іноді використовують для позначення конкретно пасьянсу «Клондайк». Мета пасьянсу зазвичай полягає в маніпулюванні розкладом карт із завданням сортувати їх у певний спосіб. Можливо грати в ті самі ігри як змагально (часто у вигляді гонки віч-на-віч), так і кооперативно. Пасьянси зазвичай передбачають роздачу карт із перетасованої колоди у визначеному порядку на столі, звідки гравець намагається переставити колоду за мастю та рангом за допомогою серії ходів, переносячи карти з одного місця в інше за певних обмежень. Деякі ігри дозволяють перетасовувати колоду (колоди) та/або розміщувати карти в нові чи «порожні» місця. У найбільш знайомій, загальній формі пасьянсу мета гри полягає в тому, щоб вибудувати чотири блоки карт від туза до короля в кожній масті, беручи карти з розкладу, якщо вони з'являються на столі. Існує величезна кількість варіацій на тему пасьянсів із використанням однієї або кількох колод карт із різним ступенем складності та вимогами до навичок. Багато з них були переведені в електронний формат і доступні як комп'ютерні ігри. Приклади варіацій на звичну тему пасьянсів, у які можна грати зі звичайною колодою карт, включають «Бізлі» та «Принц Альберт». Базові форми пасьянсів «Клондайк» і «Вільна комірка» (FreeCell) входять до кожної версії Microsoft Windows, починаючи з Windows 3.0 (хоча «Вільна комірка» з'явилася в Windows 95) і до Windows 7. Починаючи з випуску Windows 8, у Windows Store пропонується шість унікальних карткових ігор, які можна безплатно завантажити у вигляді збірки Collection. Також є безліч додатків для Android та iOS. Історія Гра, найімовірніше, має німецьке чи скандинавське походження.[1] Вона стала популярною у Франції на початку XIX століття, а в другій половині досягла Англії та Америки. Найраніший відомий запис гри в пасьянс датується 1783 роком у німецькій збірці ігор Das neue Königliche L'Hombre-Spiel. До цього не було жодних літературних згадок про такі ігри у великих збірках ігор, таких як The Compleat Gamester Чарльза Коттона (1674) та Academie des Jeux абата Белькура (1674). Пасьянс уперше згадується в літературі невдовзі після того, як приблизно в 1765 році з'явилися розклади для ворожіння на картах, що натякає на зв'язок між ними. Цю теорію підтверджує назва гри данською та норвезькою мовами — kabal(e). У звіті 1895 року описано варіант гри, який використовувався виключно для ворожіння.[1] Перша збірка карткових пасьянсів англійською мовою приписується леді Аделаїді Кадоган у її книзі Illustrated Games of Patience, опублікованій близько 1870 року та неодноразово перевиданій. Інші збірки з'явилися швидко, наприклад Patience Е. Д. Чейні (1869), Amusement for Invalids Енні Б. Геншоу (1870), а згодом Dick's Games of Patience, видана компанією Dick and Fitzgerald. Іншими книгами про пасьянси, написаними наприкінці XIX століття, були праці Г. Е. Джонса (також відомого як Кавендіш), Анджело Льюїса (професор Гоффман), Базіла Далтона, Ернеста Бергольта та Мері Вітмор Джонс.